В рамках традиційного вже XI Київського безпекового форуму, який відбувся 12-13 квітня в Києві під гаслом „План реГЕНЕРАЦІЇ для безпечного майбутнього”, провідні політики, дипломати та експерти євроатлантичного простору міркували над механізмами, які могли би стати реакцією на глобальні та регіональні загрози в сфері безпеки, зокрема інформаційної безпеки.
Автор: Павло Лодин
Перша панель першого дня Форуму стосувалася проблеми порушень прав людини у зв’язку з російською агресією. Голова Комітету Верховної Ради у закордонних справах Ганна Гопко під час свого виступу наголосила на потребі змін в українському законодавстві стосовно врегулювання цієї проблеми та простежила кореляцію між порушеннями прав людини і небезпекою реалізації проекту газопроводу Північний потік-2, який дозволить збільшити можливості Путіна. Колишній міністр закордонних справ Литви Петрас Вайтекунас поділився особистими враженнями стосовно початку російської анексії Криму, що було небаченим досі порушенням правил: «З початком війни, я можу свідчити, це спеціальні частини російської армії». Дипломат закликав міжнародну спільноту допомогти Україні зупинити Путіна і впроваджувати реформи Києвом. Надзвичайний і Повноважний посол Канади в Україні Роман Ващук роз’яснив стосовно майбутньої зустрічі Великої сімки у квітні в Торонто, куди вперше з ініціативи Канади було запрошено Україну. Пан Ващук акцентував, що українцям важливо документувати і розповсюджувати на міжнародній арені інформацію щодо того, що відбувається в Криму і на Донбасі. «Не забувайте, що Польща є дійсним та справжнім союзником України. Без демократичної України не буде безпеки в усій Європі», – наголосив Надзвичайний і Повноважний посол Польщі в Україні Ян Пєкло. Зазначаючи про українсько-польські відносини, польський посол підкреслив, що слід зосереджуватися на єдності, незважаючи на те, що Росія зацікавлена у порушенні такої єдності та створенні проблем у двосторонніх стосунках.
Першим спікером панелі, присвяченій темі партнерства Україна-НАТО, була Постійний представник США при НАТО Кей Бейлі Хатчінсон, котра зокрема зазначила: «Тільки боротьба з корупцією, становлення демократичних інституцій, включаючи незалежну судову систему і антикорупційні суди, закладе довгострокові засади для боротьби зі зовнішнім втручанням і розвитку України як сучасної європейської держави». Вона також зауважила щодо очікувань НАТО про прийняття Закону про національну безпеку Україною та підкреслила значний прогрес держави у проведенні реформ. Науковий співробітник Центру трансатлантичних відносин при Університеті Джонса Гопкінса Тарас Кузьо зауважив про унікальний досвід України як першої країни, що постраждала від гібридної війни з боку Росії – від інформаційної та кібервійни до вторгення «зелених чоловічків». Аналітик навів важливі цифри: 60 % українців підтримують вступ у НАТО, що є більшою підтримкою ніж у Східній Європі, крім того в рейтингу армій світу Україна посідає 29 місце, а це значить, що тільки 10 країн-членів Північноатлантичного альянсу є сильнішими.
Засновник благодійного фонду «Open Ukraine», колишній прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк у вітальному слові до учасників Форуму підкреслив негативну світову тенденцію щодо зміцнення диктаторських режимів, відповіддю на які має стати лідерство вільного світу. Європейська демократія під загрозою, водночас Європейський Союз є цінністю цивілізації, це місце, куди тягнеться українська нація, тому лідер «Народного Фронту» закликав європейських партнерів підтримати європейські прагнення України як і вступу до НАТО, що вбачається насамперед системою світової безпеки, а не тільки військовим блоком. «Історія так розпорядилася, що ми не змогли сто років тому втримати свою незалежність. Але історія справедлива до тих, які борються. І ми повернули собі статус незалежної держави», – зазначив наприкінці свого виступу український політик.
Важливі заяви прозвучали з уст Президента України Петра Порошенка. Україна має намір припинити всі стосунки зі Співдружністю незалежних держав, вийшовши зі статутних документів та закривши представництва організації. Також глава держави анонсував припинення в односторонньому порядку дії окремих положень Договору про дружбу, співробітництво і партнерство з РФ, що стосуються стратегічного партнерства, військово-технічного співробітництва та співпраці в сфері національної безпеки. «Росія підбурює, спрямовує, скеровує такий собі «міжнародний клуб диктаторів», який, як клуб божевільних самогубців, вирішив кинути виклик всьому цивілізованому світу», – підкреслив Петро Порошенко.
У рамках панелі «Регіональне співробітництво: об’єднані спільними цілями» Прем’єр-міністр України Володимир Гройсман навів жахливу статистику реалій агресії на міжнародному рівні за минулий рік: понад 22 тис. терактів та обстрілів, з них понад 8 тис. у Сирії та майже 4 тис. на Донбасі. “Тоталітарний російський режим хоче змінити світовий порядок. Вони хочуть заставити нас, весь цивілізований світ, жити за їх правилами, точніше за правилами, яких немає. Вони хочуть сіяти паніку і страх”, – наголосив глава українського уряду. Прем’єр-міністр Литви Саулюс Скверняліс поділився своїми враженнями від візиту в Авдіївку, що в зоні бойових дій, наголосив на важливості допомоги Україні летальною зброєю, економічної підтримки в рамках так званого «плану Маршала для України». Прем’єр-міністр Молдови Павел Філіп зазначив, що Молдова підтримує зусилля України щодо врегулювання ситуації в Криму і Донбасі, апелював до Росії щодо виведення її військ з території Придністров’я для припинення процесу дезінтеграції Молдови. Спеціальний представник Президента та Уряду Турецької Республіки, Міністр внутрішніх справ Сойлу Сулейман зосередив увагу у своєму виступі на необхідності спільної боротьби з такими глобальними викликами як тероризм, розповсюдження наркотиків, нелегальна міграція.
«Ми для себе зробили однозначний висновок: найбільш ефективною структурою у протистоянні російській агресії був і залишається Північноатлантичний альянс», – підкреслив у своєму виступі Голова Верховної Ради України Андрій Парубій. Саме тому минулого року українським парламентом були прийняті зміни до законів про засади внутрішньої і зовнішньої політики, де ключовим напрямком зовнішньої політики України окреслено вступ України в НАТО. На думку колишнього міністра закордонних справ Румунії, державного секретаря Денута Себастіана Некулеску, для країн Чорноморського регіону важливо нарощувати свій військовий потенціал, впроваджувати європейські стандарти у політиці і військовій сфері. Заступник міністра закордонних справ України Василь Бондар спонукав до роздумів щодо балансування між національними інтересами і колективною солідарністю, що постає дилемою для багатьох країн регіону. Голова Комітету Європарламенту у закордонних справах Елмар Брок у відеозверенні акцентував, що економічна підтримка для країн, що розвиваються, з боку західних демократій має трактуватися ними як важлива складова системи безпеки. Заступниця секретаря Ради національної безпеки Грузії Теона Акубардіа підкреслила, що Росія в ХХІ столітті використовує методи і тактику ХІХ століття, першим свідченням чого стала ще в 2008 році агресія проти Грузії. Колишній польський депутат Європарламенту, польський експерт Павел Коваль акцентував, що Помаранчева революція, Революція Троянд, а також остання Революція Гідності засвідчили позитивні зміни у виборчій і політичній культурі народів регіону, натомість Росія намагається протистояти такій ситуації, щоб забезпечити розчарування в демократії та уповання на сильну руку. На завершення тієї частини дискусії, колишній заступник Міністра закордонних справ України Данило Лубківський підкреслив особливу цінність поліфонічного регіону Причорномор’я, що може виступати контрибутором системи безпеки.
Впродовж наступної панелі «Свобода без безпеки чи безпека без свободи: вибір, що визначає майбутнє» віце-президет Туніської ліги прав людини (організація-лауреат Нобелівської премії миру 2015 року) Наджет Заммурі, колишній заступник Міністра закордонних справ Японії Казуюкі Хамада, почесний професор з питань європейської безпеки Вищої школи RAND ім. Ф. Парді Стівен Ларрабі презентували відповідно африканське, азійське та європейське бачення стосовно окресленої проблематики, акцентували на необхідності забезпечення прав людини, залежності безпеки від забезпечення свободи людини. «Проблеми, перед якими стоять країни Східної Європи, в першу чергу, є економічними, а не військовими», – таку думку висловив Стівен Ларрабі.
На панелі, що стосувалася інформаційної безпеки спікери, а саме колишній президент Радіо Вільна Європа Джефрі Гедмін, президент Європейського Центру інформаційної політики та безпеки Рікардо Барецький та голова Центру прогресивних досліджень національної безпеки (Сінгапур) Шаші Джаякумар намагалися донести своє бачення того, як слід протидіяти фейковим новинам, брехні та пропаганді. Джефрі Гедмін підкреслив, що путінська Росія стала сильною завдяки тому, що використовує слабкості Заходу.
Віце-прем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Іванна Климпуш-Цінцадзе підвела підсумки першого дня 11-ого Київського безпекового форуму. «Хочу визначити кілька засадничих речей, які, на мою думку, повинні визначати наш спосіб дій і спосіб поведінки в сьогоднішньому світі. Я би їх назвала три «П»: це протистояння, переосмислення і протидія», – такі були основні меседжі підсумкового виступу спікера.
Щорічний міжнародний захід «Київський Безпековий Форум», започаткований Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну» у 2007 році, є платформою для дебатів із найактуальніших питань безпеки в Європі та Чорноморському регіоні. Метою Форуму є посилення співробітництва у сфері безпеки між Європейським союзом та Чорноморським регіоном, підвищення рівня обізнаності про розвиток безпеки серед ключових гравців, посилення ролі незалежних та неурядових акторів у вирішенні безпекових проблем в Європі.
Захід проводиться за підтримки Центру інформації та документації НАТО в Україні, Фонду Маршала, Фонду Віктора Пінчука, Королівського інституту міжнародних відносин «Chatham House» (Велика Британія), та Регіонального представництва Фонду ім. Фрідріха Еберта в Україні.
